Проект Закону України «Про фахові об'єднання»
Матеріал з LaWiki
Закон України «Про фахові об’єднання» (проект)
Цей Закон визначає загальні засади діяльності фахових об’єднань, як одного з найважливіших елементів громадянського суспільства в Україні.
Закон встановлює засади взаємовідносин фахових громадських об’єднань з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Стаття 1. Визначення основних понять.
У цьому Законі поняття вживаються у такому значенні:
Фахове об'єднання — вид громадського об'єднання, що створюється шляхом самоорганізації фізичних та/або юридичних осіб з метою реалізації суспільних інтересів, впровадження засад саморегулювання та/або професійного самоврядування у визначеній професії, сфері чи галузі діяльності відповідно до статуту об'єднання.
Саморегулювання — наявність в системі управління ознак, визначених на законодавчому рівні, які дозволяють встановлювати і підтримувати бажаний режим функціонування системи у співпраці з державними виконавчими і законодавчими органами та іншими зацікавленими сторонами.
Професійне самоврядування — гарантоване державою право і реальна здатність певної професійної групи мати власну самоврядну організацію і здійснювати делеговані повноваження в межах окреслених законодавством.
Уповноважений координуючий орган для фахових об'єднань — всеукраїнська спілка громадських об'єднань, яка створюється за ініціативою фахових громадських об'єднань, що функціонують у різних сферах та галузях діяльності.
Реєстр фахових об'єднань — перелік об'єднань фізичних та/або юридичних осіб, які відповідають критеріям фахової відповідності.
Сертифікат фаховості об'єднання — письмовий документ, який видається Уповноваженим координуючим органом для фахових об'єднань і засвідчує, що громадське об'єднання є фаховим і має право на внесення до Реєстру фахових організацій.
Стаття 2. Мета і завдання фахових об’єднань.
1. Метою фахових об’єднань є збалансування інтересів учасників об’єднання (виробників товарів, робіт та послуг), споживачів (громадян) і держави для створення ефективного економічного й соціального клімату.
2. Завдання фахових об’єднань:
а) реалізація потреб учасників об’єднання і суспільства у визначеній професії, сфері чи галузі діяльності;
б) забезпечення балансу інтересів: виробник та/або професія – суспільство – держава;
в) фаховий громадський контроль за діяльністю профільних органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування;
г) саморегулювання та/або професійне самоврядування визначеної сфери чи галузі діяльності;
д) взаємодія з відповідними профільними міжнародними світовими та європейськими, і закордонними національними організаціями та об’єднаннями.
Стаття 3. Загальні функції фахових об’єднань.
Загальні функції фахових об’єднань:
- розробка стандартів діяльності профільної сфери чи галузі, узгоджених з відповідними міжнародними стандартами та умовами України;
- сертифікація підприємств сфери чи галузі на відповідність стандартам діяльності;
- розробка кваліфікаційних вимог до фахівців профільної сфери чи галузі;
- проведення кваліфікаційних іспитів та сертифікація фахівців профільної сфери чи галузі;
- участь у роботі комісій з акредитації навчальних закладів на право підготовки фахівців профільної сфери чи галузі;
- акредитація навчальних закладів та тренінгових компаній на право підготовки фахівців профільної сфери чи галузі до складання кваліфікаційних іспитів фахових об’єднань; підготовка освітніх кваліфікаційних програм та проведення кваліфікаційних іспитів для фахівців профільної сфери, галузі чи сектору діяльності;
- сертифікація викладачів на право викладання профільних навчальних курсів;
- взаємодія з органами державної влади та органами місцевого самоврядування шляхом делегування повноважних представників у профільні громадські ради;
- звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування із запитами та пропозиціями;
- розробка проектів нормативно-правових актів, а також експертиза та громадське погодження законопроектів й інших проектів нормативно-правових актів, що стосуються профільної сфери чи галузі діяльності;
- обов’язкове громадське погодження кандидатур на посаду керівника органу центральної виконавчої влади, що відповідають за відповідні сфери, галузі чи сектори діяльності;
- реалізація та/або співучасть у реалізації регуляторних процедур у порядку, що визначається відповідним законодавством України;
- взаємодія з організаціями захисту прав споживачів та іншими громадськими і фаховими об’єднаннями;
- взаємодія з профспілковими організаціями профільної сфери чи галузі діяльності;
- взаємодія з міжнародними та світовими профільними організаціями;
- організація відповідно до чинного законодавства України третейського суду для профільної сфери чи галузі;
- здійснення інших функцій, установлених чинним законодавством України та статутом фахового об’єднання.
Специфічні функції фахових об’єднань визначаються їх вищими керівними органами та зазначаються у власних статутах.
Стаття 4. Критерії фахової відповідності громадського об’єднання.
1. Критеріями фахової відповідності громадського об’єднання є:
а) наявність затверджених у відповідному порядку стандартів діяльності, які не суперечать чинному законодавству держави;
б) наявність системи та проведення сертифікації членів об’єднання щодо відповідності власним стандартам діяльності;
в) наявність затверджених кваліфікаційних вимог до фахівців відповідної професії, сфери чи галузі діяльності, та проведення іспитів на відповідність цим кваліфікаційним вимогам;
г) взаємодія з суб’єктами законодавчої ініціативи щодо створення і розвитку правового поля діяльності відповідної професії, сфери чи галузі діяльності;
ґ) взаємодія з органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
д) публічні виступи від імені відповідної професії, сфери чи галузі діяльності;
е) ведення реєстрів;
є) членство у профільних міжнародних світових та європейських, організаціях і об’єднаннях;
ж) забезпечення керівними органами прозорих і демократичних умов свого формування та діяльності об’єднання;
з) наявність діючого веб-сайту з повною інформацією про свою діяльність;
и) впровадження власного Етичного кодексу;
і) періодичне проведення незалежного аудиту своєї діяльності та оприлюднення на веб-сайті та у засобах масової інформації його результатів.
2. Дотримання критеріїв фахової відповідності громадського об’єднання дає право цьому об’єднанню на звернення до Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань щодо надання йому відповідного фахового статусу.
Стаття 5. Прозорість діяльності фахових об’єднань.
1. Фахові об’єднання оприлюднюють за допомогою друкованих та електронних засобів масової інформації, та/або на власних веб-сайтах:
а) статутні та всі інші власні нормативні документи;
б) персональний склад керівних органів;
в) персональний склад виконавчих органів;
г) протоколи зібрань вищих керівних органів (загальних зборів, конференцій, з’їздів тощо);
ґ) протоколи засідань керівних органів, що діють в період між зібраннями вищих керівних органів (окрім інформації конфіденційного характеру);
д) протоколи засідань керівних органів регіональних та / або місцевих осередків; якщо такі існують (окрім інформації конфіденційного характеру);
е) дані про джерела фінансування та витрати (за підсумками календарного року та / або на підставі актів незалежного аудиту);
є) узагальнені дані про своїх індивідуальних та колективних членів, а також про всіх членів, всіх фізичних та юридичних осіб, які пройшли сертифікацію та/або склали кваліфікаційні іспити, із врахуванням необхідності забезпечення конфіденційності інформації;
ж) контактні дані керівництва організації, регіональних та / або місцевих осередків організації, якщо такі існують.
2. Оприлюднення вказаних даних проводиться не пізніше двох календарних місяців після прийняття відповідного документу, проведення зібрань та засідань, створення місцевого осередку тощо.
3. Оприлюднення оновлених даних у реєстрах фахового об’єднання проводиться не рідше одного разу на місяць.
4. Невиконання вимог щодо забезпечення прозорості діяльності фахового об’єднання має наслідком попередження від Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань, а при подальшому невиконанні цих вимог – скасування статусу фахового об’єднання.
Стаття 6. Визнання об’єднань фаховими.
1. Фахові об’єднання мають всеукраїнський статус.
2. Фахові об’єднання є неприбутковими організаціями.
3. Визнання громадських об’єднань фаховими проводиться Уповноваженим координуючим органом для фахових об’єднань.
4. Процедура набуття громадським об’єднанням статусу фахового визначається Уповноваженим координуючим органом для фахових об’єднань та затверджується його вищим керівним органом.
5. Процедура щодо отримання статусу фахового об’єднання і отримання Сертифікату фаховості об’єднання повторюється кожні п’ять років або у разі необхідності, але не менше одного разу на п’ять років.
Стаття 7. Членство у фахових об’єднаннях.
1. Засновниками фахового об’єднання можуть бути фізичні особи та/або юридичні особи – резиденти України.
2. Членом фахового об’єднання може стати будь-яка фізична та юридична особа, що відповідає кваліфікаційним вимогам до члена, визначеним Статутом цього об’єднання.
3. Членом фахового об’єднання професійного самоврядування може бути будь-яка фізична особа яка належить до відповідної професії.
4. Необґрунтована відмова прийняти у члени фахового об’єднання може бути оскаржена у судовому порядку.
Стаття 8. Взаємовідносини держави та фахових об’єднань.
1. Верховна Рада України, Секретаріат Президента України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування розглядають проекти законів та інших нормативно-правових актів з обов’язковим врахуванням експертних висновків фахових об’єднань, на діяльність яких можуть вплинути норми такого регуляторного акту.
2. Представники фахових об’єднань беруть участь у засіданні профільних комітетів Верховної Ради України з питань, що відносяться до їх спеціалізації.
3. Кабінет Міністрів України, центральні та інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування приймають нормативно-правові акти тільки після їх публічного погодження з фаховими об’єднаннями відповідного напрямку.
4. Громадські об’єднання делегують своїх представників до складу профільних громадських рад по взаємодії з органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
5. Фахові громадські об’єднання делегують своїх повноважних представників до складу колегій профільних органів державної виконавчої влади.
6. У випадку проведення міжнародних переговорів, рішення яких вплине на діяльність відповідних професій, сфер чи галузей діяльності, делеговані представники відповідних фахових об’єднань обов’язково залучаються до проведення таких переговорів у якості експертів та включаються до делегації з правом голосу.
7. Кабінет Міністрів України може делегувати фаховому об’єднанню певні функції державних органів та/або надати інші повноваження у межах спеціалізації об’єднання.
8. Не допускається втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у призначення керівних органів фахових об’єднань.
9. Представники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування не можуть входити до складу керівних органів фахових об’єднань.
Стаття 9. Уповноважений координуючий орган для фахових об’єднань.
1. Повноваження, порядок формування, а також порядок забезпечення діяльності Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань визначається його Статутом, який затверджується на з’їзді об’єднань, які ініціювали його створення або стали його членами.
2. Засновниками Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань є громадські об’єднання які мають всеукраїнський статус, представляють різні професії, сфери чи галузі діяльності, дотримуються прозорості своєї діяльності (оприлюднили власні Статути, інші нормативні документи об’єднання, склад керівних органів та перелік членів, мають діючий веб-сайт з інформацією про свою діяльність).
3. Кількість громадських об’єднань, які ініціюють створення Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань, повинна бути не менше десяти.
4. Впродовж 2-х років після державної реєстрації Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань, його засновники проходять процедуру підтвердження фаховості на загальних засадах.
5. Після реєстрації Статуту Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань та отримання Свідоцтва у Міністерстві юстиції України його права, обов’язки і функції регулюються Статутом і цим Законом.
Стаття 10. Прикінцеві положення.
1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування і вводиться в дію через шість місяців з дня його офіційного опублікування.
2. Встановити, що до приведення законодавства у відповідність із Законом України «Про фахові об’єднання» закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Громадським об’єднанням, ініціаторам створення Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань, протягом чотирьох місяців з дня офіційного опублікування цього Закону провести усі необхідні процедури для реєстрації Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань у Міністерстві юстиції України.
4. Відповідним органам державної влади протягом шести місяців від дня офіційного опублікування цього Закону, подати до Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом.
5. Кабінету Міністрів України: у тримісячний термін з дня офіційного опублікування цього Закону привести свої нормативні акти у відповідність із цим Законом та прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.
Авторська група:
- Борис Вихристенко (Туристична асоціація України)
- Віктор Гореліков (Український союз виробників протипожежної продукції та послуг)
- Сергій Лилик (Українська асоціація маркетингу)
- Михайло Міненко (Українська асоціація маркетингу)
- Олег Мусій (Всеукраїнське лікарське товариство)
- Станіслав Нечаїв (Всеукраїнське лікарське товариство)
- Наталія Опанасюк (Туристична асоціація України)
Враховано зауваження та пропозиції:
Джерело
Проект Закону України "Про фахові об`єднання" внесений робочою групою Ради підприємців при КМУ з доопрацювання проекту Закону України "Про саморегулівні організації" 14.06.2009 р.
